Консультант Angels Марія Конєва пояснює це в двох словах: «Зробивши раз, ти знаєш це назавжди». Прочитайте, яким чином принципи експериментального навчання лежать в основі впливу симуляційного навчання на надання медичної допомоги при інсульті.
На початку 2019 року лише 1 з 200 пацієнтів з інсультом в Україні отримував фармакологічну реканалізаційну терапію. Частота тромбектомії була ще нижчою, ледь помітною — 1 на 1000. Хоча рівень реканалізації зростав з року в рік, це відбувалося болісно і невеличкими кроками з низької бази.
Жодного року рівень реканалізації не зростав більше, ніж на 31 відсоток, але це мало змінитися.
Починаючи з лютого 2019 року, команда неврологів та інструкторів з неврології презентувала навчальні курси з надання медичної допомоги при гострому інсульті 106 членам інсультної бригади з усієї України. Десять багатопрофільних груп, до складу яких входили неврологи, нейрохірурги, медсестри інсультного відділення та лікарі інтенсивної терапії і невідкладної допомоги, відвідали дводенний курс симуляційного навчання з питань інсульту, який проводився у Полтавській обласній лікарні на сході країни, на базі якої у Всесвітній день боротьби з інсультом у 2018 році був відкритий другий у Східній Європі симуляційний центр.
Наступного року на Всесвітньому конгресі з інсульту повідомлялося, що до кінця 2019 року загальна кількість пацієнтів, які пройшли реканалізацію в Україні, збільшилася на 90 %, а частота проведення тромболізису в лікарнях, які взяли участь у навчаннях — більш ніж на 200 %.
Висновок полтавської команди полягав у тому, що симуляційні навчання з питань надання медичної допомоги при інсульті мало негайний, значний та вимірний вплив на якість медичної допомоги.
Основні відомості про те, як і чому
Переваги симуляційного навчання добре доведені. Насправді, грецький філософ Аристотель був перший, хто зауважив ще близько 2400 років тому, що «речам, яким ми повинні навчитися, перш ніж ми зможемо це зробити, ми вчимося, роблячи їх».
Роль симуляційного навчання в галузі охорони здоров’я була вперше визначена лікарем Девідом Габа, анестезіологом, який вивчав принципи підготовки авіаторів і астронавтів, щоб допомогти медичним працівникам оволодіти новими навичками без ризику для пацієнтів.
У галузі невідкладної медичної допомоги при інсульті позитивний вплив симуляційного навчання було продемонстровано значними покращеннями у наданні медичної допомоги пацієнтам в реальних умовах, а також отриманими у результаті цього результатами, зокрема, економією часу за рахунок кращої командної роботи та більшої впевненості лікарів, які приймають швидші і кращі рішення.
Кожен, хто хоче зрозуміти, як і чому симуляційні навчання покращують медичну допомогу при інсульті, знайде багато відповідей як у рецензованих тематичних дослідженнях, так і в широко зрозумілих перевагах навчання на основі власного досвіду. Проте в тому, що стосується п'яти ключових результатів симуляційного навчання з питань надання медичної допомоги при інсульті, можна в повній мірі покладатися на групу консультантів Ініціативи Angels та лідерів команд, які діляться своїм досвідом у великому діапазоні симуляційних занять — від внутрішньолікарняного моделювання клінічного шляху пацієнта з гострим захворюванням до сценаріїв в умовах симуляційного центру, призначених для оптимізації процесу прийняття рішень і надання медичної допомоги у післягострій фазі.
1 Безпечне місце для навчання та обмірковування
«Симуляційне навчання забезпечує навчання малих груп у безпечному середовищі», — зазначає Сільвія Ріпамонті, лідер команди «Angels» у п'яти країнах Центральної Європи, куди входять Чехія та Болгарія. Ультрасучасний симуляційний центр університетської лікарні Святої Анни у м. Брно, Чеська Республіка, є одним із найбільш популярних місць для команд «Angels» у Європі. У Болгарії дводенні практичні заняття з питань інсульту проводяться на базі лікарні Святої Анни у м. Софія та в лікарні Святого Пантелеймона у м. Пловдив.
«Моделювання ситуацій усуває страх», — каже Марія Конєва, яка проживає в м. Москва, Росія, та приєдналася до «Ініціативи Angels» через бажання змінити систему охорони здоров'я у своїй країні.
«Це безпечна зона», — підтверджує Клаудія Кейрога. Клаудія, яка зараз входить до складу центральної команди Ініціативи Angels, є колишнім консультантом в Португалії, де проводила симуляційні навчання з питань лікування інсульту у надгострій фазі на базі відділення невідкладної допомоги.
«Симуляційні навчання також дають можливість розмірковувати про ваші дії в середовищі, де немає негативних оцінок», — додає вона.
Симуляційне заняття з розподілом ролей зазвичай складається з трьох фаз — інструктажу, сценарію та обговорення. Під час підбиття підсумків учасники отримують експертні відгуки у неосудливому сприятливому середовищі. Ця можливість поміркувати є ключовим елементом навчання на основі власного досвіду, на думку філософа та реформатора освіти Джона Дьюї, який вважав, що «ми не вчимося на досвіді, ми вчимося, розмірковуючи над досвідом».
2 Навчатися краще протягом довгого часу
Навчання на основі власного досвіду прискорює, власне, саме навчання та покращує запам'ятовування матеріалу. Учасники, з великою ймовірністю, не лише встановлять особистий зв'язок із матеріалом, але й дізнаються ціну помилок.
«Дивовижно, як багато можна вивчити всього за два дні», — каже Лев Приступюк, консультант «Angels» у Східній Європі та Центральній Азії. Лев, ендокринолог, досвід якого включає надання волонтерської медичної допомоги у віддалених сільських районах своєї рідної України, був залучений до створення Симуляційного центру в Полтаві. Він каже, що після симуляційних занять у м. Полтава, лікарі, які не мали попереднього досвіду лікування інсульту, починають лікувати пацієнтів з інсультом у своїх медичних закладах та у своїх країнах.
Навчання не тільки пришвидшується за допомогою виконання дій, воно також підкріплюється переглядом та аналізом відеозаписів сценаріїв та отриманням уявлення про власну поведінку.
«Коли ви дивитеся, як самі робите помилку, ви ніколи не забуваєте її», — говорить Алісія Архона, консультант «Angels» з Іспанії. Марія Конєва повторює це: «Зробивши один раз, ти знаєш це назавжди».
3 Компетентність, впевненість і зв'язок
«Коли лікарі, які відвідали симуляційні заняття, починають лікувати своїх пацієнтів, вони впевнені в собі з двох причин», — каже Матеуш Столарчик, керівник команди «Angels» у Росії, Польщі та Україні. «По-перше, вони знають, як робити, і вони також мають підтримку Angels у реалізації цього».
Сільвія погоджується, що «найбільшим результатом є те, що лікар стає більш впевненим у собі, коли застосовує отримані знання на практиці». Це впевненість у тому, що людина , яка отримала користь від практичних сценаріїв прийняття рішень, реалізованих разом із досвідченими лікарями, отримала експертні відгуки на основі їхнього спостереження під час неврологічного скринінгу або яка зберегла хвилини, які рятують життя, у клінічному шляху пацієнта з гострим інсультом під час симуляційних занять в умовах медичного закладу.
«Вони не тільки отримали всю актуальну та правильну інформацію від провідного експерта, який майстерно простим чином виконує складну роботу, але й можуть розраховувати на майбутню підтримку та наставництво», — каже Марія .
Досвід Сільвії підтверджує це: «Коли лікар, який ніколи не лікував інсульти, закінчить симуляційні заняття, інструктор скаже: «Коли у вас буде перший пацієнт, зателефонуйте мені». А коли вони зателефонують, то на іншому кінці лінії вони знайдуть наставника, який скаже: «Заспокойтеся, давайте дотримуватись контрольного списку і слідувати протоколу».
4 Командна робота в різних галузях
Командна робота має важливе значення у наданні невідкладної медичної допомоги, а покращена комунікація між членами багатопрофільної команди, особливо, під час надгострої фази інсульту, є одним із ключових результатів симуляційних занять.
«Але, командна робота також відіграє певну роль у лікуванні в післягострій фазі», — зазначає Клаудія, яка нещодавно відвідала семінар із моделювання ситуацій в симуляційному центрі в м. Авейру, Португалія, разом з менеджером проекту «Angels» Рітою Родрігес, яка координує навчання та підготовку для команди консультантів у Європі та організовує участь у міжнародних зустрічах, семінарах та конференціях.
У семінарі взяли участь дві багатопрофільні команди з різних лікарень, до складу яких входили медсестра-реабілітолог, фізіотерапевт, ерготерапевт, фізіотерапевт, спеціаліст із лікування розладів мовлення та дієтолог.
«На відміну від гіпергострої фази, фахівці, які спеціалізуються на лікуванні інсульту в післягострій фазі, зазвичай не працюють як команда, і часто учасники з тієї самої лікарні ніколи не зустрічалися один з одним», — каже Клаудія. «Один спеціаліст може прийти вранці, ще один у другій половині дня, і вони покладатимуться на інформацію в документації пацієнта».
Однак, під час семінару з моделювання ситуацій у м. Авейру учасники зрозуміли, що командна робота та спільне прийняття рішень за різними профілями під час надання медичної допомоги в післягострій фазі приносять користь для пацієнтів.
Крім того, учасники отримали краще розуміння ролей один одного, і, виконуючи завдання, які зазвичай виконують інші спеціалісти, під час симуляційного заняття вони мали можливість перейняти досвід колег.
«Це дуже корисно для командного духу та формування команди», — каже Клаудія.
5 Точка зору пацієнта
«Під час моделювання ситуацій у післягострій фазі, актори, які грали роль “пацієнтів”, надали цінні відгуки з точки зору пацієнта», — зазначає Ріта, додаючи, що залучення акторів зробило моделювання ситуації дуже реальним для учасників і зробило цей досвід по-справжньому захоплюючим.
«Ми залучили акторів до обговорення і командам було дуже цікаво почути, як вони сприймали скринінги та розмови під час лікування та що вони відчували. Ніхто ніколи не запитує про це пацієнта, тому було дуже важливо почути цю точку зору».
Не менш цінним є розуміння, отримане під час ігрової ролі пацієнта самотужки, що продемонстрував Матеуш Столарчик коли виконував роль пацієнта під час симуляційного навчання у Санкт-Петербурзі.
«Це дійсно змусило мене оцінити важливість інформування пацієнта про те, що відбувається», — згадує він. «Я знав, що це було лише моделювання ситуації, але я все-одно нервував».
