У червні 2016 року під час однієї з початкових зустрічей у рамках ініціативи Angels професор Ігор Вознюк сильно зацікавився застосуванням програмного забезпечення Body Interact для проведення тренінгів у Санкт-Петербурзькому науково-дослідному інституті швидкої допомоги — великому багатопрофільному медичному закладі, який також виконує функції науково-дослідного та освітнього інституту для медичних вищих навчальних закладів. Через декілька місяців він розпочав проведення симуляцій зі своєю командою із застосуванням програмного забезпечення Body Interact.
Тому природно, що професор Вознюк зацікавився центром інсультної симуляції, який працює в м. Брно під керівництвом доктора Роберта Мікуліка та його команди і в якому проводиться навчання за допомогою симуляції реальних випадків, як тільки почув про його існування. Він відвідав центр симуляції в листопаді 2017 року і отримав ще більший стимул щодо вдосконалення медичної допомоги при інсульті у своєму власному закладі.
Незважаючи на те, що це не обіцяло бути легким, професор Вознюк знав, що облаштування навчального симуляційного центру кардинально покращить підготовку інсультних бригад у його регіоні.
Потім було необхідно переконати відповідних людей у тому, що ця ідея щодо симуляційного центру є цінною інвестицією в покращення надання медичної допомоги при інсульті на регіональному і навіть на загальнодержавному рівні.
Сама концепція полягала в тому, щоб адаптувати зразок із Брно до місцевих особливостей та потреб.
Врешті решт, першого червня 2018 року процес було розпочато під час конференції в Санкт-Петербурзі, присвяченій невідкладній медичній допомозі, під час якої він організував симпозіум із питань симуляцій.
План полягав у тому, щоб організувати курс підготовки на базі симуляцій у Санкт-Петербурзькому науково-дослідному інституті швидкої допомоги, в якому він міг би краще відтворювати обстановку медичного закладу і проводити тренінги на регулярній основі.
Курс симуляцій розподілений на п’ять фаз:
- Долікарняна фаза з повним визначенням анамнезу та обстеженням «пацієнта» спеціалістами швидкої допомоги, під час чого використовується протокол FAST.
- Передача даних від спеціалістів швидкої допомоги до медичного закладу: телефонний дзвінок із подальшою особистою передачею пацієнта інсультній бригаді в медичному закладі.
- Лікарняна фаза від надходження пацієнта до його лікування.
- Зворотний зв’язок від спостерігачів та експертної групи.
- Запитання та відповіді.
Відвідувачами тренінгів були співробітники інсультних бригад із різних медичних закладів та персонал швидкої допомоги з різних служб невідкладної медичної допомоги, яких було розподілено до 4 навчальних груп, кожна із яких мала «пацієнта» (а також «родича», якщо це було передбачено у сценарії), бригаду швидкої допомоги, чергового лікаря, невролога, медсестру, а також спостерігачів та оцінювачів, які під час оцінювання використовували контрольний список, розроблений професором Вознюком.
Спочатку тільки «пацієнт» та його «родич» знають точний сценарій, який базується на тематичному випадку з програми Body Interact. Завдання бригади швидкої допомоги полягає в тому, щоб зібрати всю необхідну інформацію, діагностувати пацієнта та попередньо оповістити інсультну бригаду по мобільному телефону.
Після цього пацієнт на справжніх носилках-візку транспортується до «лікарні», де його очікують невролог і медсестра. Після передачі пацієнта від швидкої допомоги до невролога та початкового збору анамнезу і оцінки розпочинається робота над тематичним випадком із програми Body Interact, що транслюється на великий екран під управлінням консультанта Angels. Завдання інсультної бригади є простим — поставити пацієнту діагноз та провести його лікування.
Після завершення симуляції група експертів у складі чотирьох керівників різних інсультних відділень, які спостерігали за процесом, розповість про свої враження на основі зроблених записів та за допомогою системи оцінки, яка входить до контрольного списку спостерігача. При цьому охоплюються такі питання, як взаємодія і комунікація між співробітниками групи та з пацієнтом, проблемні питання, пов’язані із втратою часу, та дотримання протоколу. Після цього, щоб забезпечити повне засвоєння матеріалу всіма залученими сторонами, буде проведено обговорення у форматі «запитання-відповіді»,
Станом на цей час симуляційні курси заплановано проводити кожних три місяці із залученням всіх досвідчених неврологів із інсульних відділень регіону. Але як і всі люди, які добре бачать перспективу, професор Вознюк та його команда прагнуть більшого і планують збільшити частоту тренінгів до одного разу на місяць та, крім власного регіону, залучити до цих тренінгів інші регіони. Вони також вивчають можливість надання цьому курсу офіційного статусу «факультативного» модуля для потреб державної сертифікації неврологів, щоб учасники могли отримувати бали, необхідні для власної неврологічної сертифікації (яка згідно із місцевим законодавством повинна поновлюватися кожні п’ять років).
Під час вивчення питання щодо організації симуляційного центру може скластися враження, що для цього може виникнути необхідність у величезних ресурсах. Із досвіду Санкт-Петербурзького науково-дослідного інституту швидкої допомоги можна зробити висновок, що це можна зробити з мінімальними ресурсами та з використанням певних інструментів, які надаються в рамках програми Angels Initiative.
Також очевидно, що ми дуже пишаємося, що ми є частинкою цього руху, який, ми впевнені, змінить перспективи медичної допомоги при інсульті в Росії, а також ми докладемо всіх можливих зусиль, щоб продовжити надавати нашу підтримку в цьому!
Переглянути відео про цей симуляційний центр можна за посиланням: https://youtu.be/b4VNwWlRhLk (доступне лише російською мовою)
