За останні роки рівень медичної допомоги при інсульті в Польщі значно виріс. Під керівництвом таких людей, як, зокрема, професор Анна Члонковська, кількість інсультних центрів зросла від декількох у 2010 році до близько 170 станом на цей час.|
Польща зосередилася не лише на збільшенні кількості, але й на підвищенні якості. У випадку з більшістю проаналізованих нами країн із усього світу ми виявили, що їм вдавалося збільшувати загальнодержавну кількість пацієнтів, які отримують реканалізаційну терапію, у середньому на 1 % щороку. Польща щорічно збільшувала цю кількість у середньому на 2 % з 2010 до 2015 року! Система надання медичної допомоги зазнала змін, а в деяких із медичних закладів, дані яких бралися до уваги, середній час «від дверей до голки» зараз становить 45 хвилин.
Водночас, після цього початкового спалаху ентузіазму, з 2015 року темп знизився і зростання показників дещо сповільнилося. Нам усім відомо, що під час дієти останні декілька запланованих кілограмів завжди скинути найважче, і в ситуації з медичною допомогою при інсульті в Польщі, здається, ситуація аналогічна.
Чи повинні польські медичні заклади, середній час «від дверей до голки» в яких складає близько 45 хвилин, закріпити успіх, чи їм потрібно і далі намагатися знизити час нижче позначки у 30 хвилин, як це, наприклад, зробила більшість медичних закладів у сусідній Чеській Республіці?
Може здатися, що 15 хвилин не відіграють жодної ролі, але, згідно з публікацією дослідницької групи Сейвера (2013), кожні 15 хвилин скорочення часу надання медичної допомоги в підсумку дозволяють у загальному на 4 % зменшити смертність, на 4 % зменшити кількість внутрішньомозкових крововиливів та на 4% збільшити шанси на життя без сторонньої допомоги після виписки. Іншими словами, для пацієнта від 15 хвилин залежить, буде він їздити на велосипеді чи на інвалідному візку.
Із цікавого, що ми помітили під час візитів до багатьох медичних закладів по всій Європі — існує дуже велика різниця у способі мислення залежно від кожних 15 хвилин, які додаються до існуючого в медичному закладі часу «від дверей до голки». Це схоже на три різні рівні надання медичної допомоги з трьома різними способами мислення та різними методами надання цієї допомоги, які залежать від того, якого рівня цей медичний заклад хоче досягнути.
Під час спостереження за медичними закладами з середнім часом близько 30 хвилин або менше можна швидко помітити, що персонал таких закладів думає по-іншому і для них час є абсолютним пріоритетом. Їх відрізняє те, що вони виконують комплекс зазначених нижче заходів.
- Вони мають систему попереднього оповіщення, яка працює у взаємодії з їхніми партнерським бригадами надання екстреної допомоги.
- Вони везуть пацієнта безпосередньо до рентгенологічного відділення без зупинок у відділенні невідкладної допомоги.
- Вони розшифровують дані КТ на місці, а також надають пацієнту допомогу в кабінеті КТ, поки той очікує на обстеження.
- Для прийняття клінічних рішень вони використовують певні основні результати лабораторних аналізів та часто виконують ці аналізи на місці надання допомоги.
Цікаво, що в медичних закладах із середнім часом біля 45 хвилин панує дещо інший спосіб мислення. Не те, що тут не зважають на час — показник часу нижче 60 хвилин був здобутий наполегливою працею. Однак вони майже задоволені досягнутим рівнем і припинили зусилля щодо його покращення. У подібних медичних закладах ми часто слухаємо про конкретні причини, чому деякі із зазначених вище заходів не можна впровадити в їхньому відділенні, або чому на їхню думку 15 хвилин не відіграють настільки важливої ролі.
Медичні заклади, в яких середній час становить 60 хвилин або більше, є представниками зовсім іншого типу мислення. У деяких випадках значні затримки спричинені всього однією або двома причинами, наприклад — очікуванням на результати аналізів крові. В інших випадках персонал просто не поспішає. Цікавим є те, що коли ті, хто зараз надає пацієнтам допомогу за 30 хвилин, оглядаються назад, то вони не можуть зрозуміти, чим вони займалися протягом години.
У Польщі зараз здійснюється визначення перспектив подальшого вдосконалення, і це відбувається за особистої участі професора Анни Члонковської та за офіційної підтримки Національного консультанта з питань неврології. Оскільки станом на цей час програма Angels initiative отримала схвалення осіб, які займають високі посади в галузі охорони здоров’я та уряді, ми бачимо, що маятник знову розвернувся у правильному напрямку.
